У поезії Ольги Філіпової відчувається настрій спокушення до дощу та роздуми про створення світу. Авторка порівнює себе з Євою та розмірковує про те, що її світ може бути занапащеним. Загальна ідея вірша полягає в тому, що авторка не хоче занапастити світ своїми діями, тому стоїть на кінчиках пальців, щоб не зіпсувати його.